Кудрівка – володар кубка Києво-Святошинського регіону

“Кудрівка” (Ірпінь) 2:1 “Сокіл” (Михайлівка-Рубежівка)
Голи: Проневич Дмитро, 68 (пен.), Продан Василь, 75 – Пустовіт Олександр, 10

7 листопада на СКК Софіївський відбувся фінал кубка Києво-Святошинського регіону.

У фіналі нашій ірпінській команді протистояв “Сокіл” з Михайлівки-Рубежівки. Нещодавно команди зустрічали у принциповій грі за чемпіонство у Суперлізі району, а тепер знову зійшлися за кубок. Як і тоді, ця гра завершилась перемогою “Кудрівки”.

Розпочалось вже не вдало для нашої команди, адже вже на 10 хвилині матчу пропустили гол. Пішла подача з кутового, яка скоріше стала прострілом на ліню штрафного, де м’яч підібрав капітан “Сокола” Пустовіт й пробив у кут воріт. Перед Рум’янцевим було два гравці, а тому скоріше він навіть не бачив момент удару й врятувати команду не зумів – 0:1.

Після голу суперник підсіл й почав більш зосереджено грати в обороні, розраховуючи на контратаки та лонгболи на габаритного нападника. В одному з таких закидань форвард “Сокола” зумів вибороти м’яч у Лещенка й прокинув повз Рум’янцева, але не влучив у ворота.

“Кудрівка” старалася грати у комбінаційний футбол, але мало що виходило. Напевно найбільш гольовий момент стався під завісу тайму, коли після подачі зі штрафного Продан з лінії воротарського не зміг акцентовано пробити головою по м’ячу.

У перерві матчу сталася визначна подія в українському футболі. Петро Григорович Федоренко отримав нагороду “Найстарший футболіст України” й потрапив до книги рекордів нашої держави. 5 вересня 2021 року він встановив національний рекорд України, відігравши весь матч на першість Києво – Святошинського регіону за СК «Хотів». На момент гри рекордсмену було 70 років, 1 місяць і 28 днів.

Після церемонії вручення Петра Григоровича запросили пробити символічний пенальті нашому голкіперу Андрію Следзевському, якого було визнано кращим воротарем району.

Другий тайм “Кудрівка” відіграла набагато краще й зуміла переломити хід поєдинку. Спочатку Продан влучив у поперечку, а згодом Василь заробив пенальті. Кушнір робив подачу з правого флангу, Продан хотів вистрибнути, щоб спробувати завдати удару, але його за руку потягнув захисник (все той же Пустовіт) й Василь упав, а рефері призначив пенальті. Скоріше за все Василь би не зміг пробити по воротах, тому навіщо капітан Сокола тримав нашого нападника зостанеться загадкою. Пенальті впевнено реалізував Проневич й зрівняв рахунок – 1:1.

На 75 хвилині другий гол у ворота “Сокола” організували Іващик та Продан. Владислав обігрався в “стіночку” з Василем на правому фланзі й прострілив у штрафний. Сам Василь і замкнув цей простріл на ближній стійці – 2:1.

Суперник спробував великими силами атакувати й залишив оборонні редути. Цим могли скористатися Литовченко, Іващик і той же Продан, щоб забити третій гол й закрити гру, але фортуна відвернулася від хлопців.

У доданий час “Сокіл” всім складом пішов забивати. Підключився й голкіпер, але користі з цього не було. Перед фінальним свистком гравці суперника сигналізували, що м’яч влучив у руку Лещенку й просили пенальті у ворота “Кудрівки”. Арбітр одинадцятиметровий не призначив й сигналізував про закінчення гри.

Капітан “Сокола” продовжив сперечатися з рефері й після закінчення поєдинку, за що отримав жовту картку, яка перетворилась у червону.

Далі відбулося нагородження футболістів обох команд пам’ятними призами й “Кудрівка” отримала красень кубок!

Це став останній поєдинок під егідою Києво-Святошинської районної федерації футболу, адже вона припиняє своє існування. Принаймні, під цією назвою точно. За 22 роки команди з Ірпеня до цього не вигравали кубок району, тож саме “Кудрівка” стала першою й додала цей трофей до золотих медалей чемпіонату.