Роман Солодаренко розповів про розвиток ФК “Кудрівка”
Прес-служба ААФУ спільно із сайтом Sport Arena, який підсумовує виступи команд у літньо-осінній частині Чемпіонату України серед аматорів 2021/22, записала інтерв’ю із президентом ФК «Кудрівка» Романом Солодаренком, з яким можете ознайомитися нижче.
– Ось ми говоримо з вами про один із найбільш швидко прогресуючих клубів вітчизняного аматорського футболу. А як починалася історія ФК «Кудрівка»?
– Спершу ФК «Кудрівка» грала на місцевому рівні, комплектувалася своїми футболістами, саме зі свого села. Деякий час традиції футболу переривалися, не було для молоді належних умов і турнірів. Але з часом вдалося відродити футбол і інтерес до нього. ФК «Кудрівка» грає відразу кількома складами в різних турнірах – чемпіонат району, чемпіонати Київської та Чернігівської областей, Чемпіонат ААФУ, численні ветеранські змагання. І скрізь підібрані свої склади, які практично не перетинаються: якщо говорити про районну команду, це одні футболісти. Якщо говорити про аматорську команду — то це земляки безпосередньо з Чернігівської області, з міст Чернігів і Славутич (ФК «Кудрівка» в Чернігівській області чи Чемпіонаті України). ФК «Кудрівка» (Ірпінь) і наша дитяча школа – це ще один набір гравців. Маємо надію, що з наступного року футбольний клуб «Кудрівка» стане професіональним. До цього моменту будемо грати своїми вихованцями, вихованцями чернігівського футболу, завдяки яким будувався ФК «Кудрівка».
– Знаю, що біля витоків відродження кудрівського футболу були ви. Ви самі займалися футболом, де грали і коли з’явилася ідея створити клуб?
– Взагалі футбол полюбив ще в юному віці, коли мені батько подарував резинового м’яча. Тоді якраз з’явилася в мене любов до футболу. Пройшов любительські команди, я і сьогодні граю, в цьому році став найкращим бомбардиром Кубку Чернігівської області. У минулому році забивав у чемпіонаті Київської області, у цьому забивав в чемпіонаті Чернігівської області, і в Києво-Святошинському районі, і в Менському районі. Цього року ми виграли Кубок Менського району і друге місце в чемпіонаті цього району, я тут дев’ять м’ячів забив. Тому любов до футболу у мене давно, я займався ним всі ці роки і люблю його зараз.
– За 11-м номером суджу, що ваша позиція в нападі?
– У мене 11-й номер ще зі шкільного віку, в восьмому класі почав грати в районній команді, і тоді вже був цей номер
– На честь якогось конкретного футболіста чи просто подобається?
– На честь Сергія Реброва. Це кумир моєї молодості був. У мене з дитинства було безліч плакатів із Ребровим, безліч футболок, особисто недавно познайомилися з ним на тенісному корті в Бучі, бо його кум Стаховський якраз там грав років два-три тому.
– ФК «Кудрівка» вражає своєю структурою, як ви сказали — це команди, які грають на чемпіонати України, Київської та Чернігівської областей, Менського району, Києво-Святошинського району, в змаганнях ветеранів. Як вдається це все утримувати?
– Нещодавно у нас був святковий фуршет в Чернігові і ми зробили таку фотозону, щоб виставити трофеї і пофотографувати наші команди. Так от, за цей рік у нас 18 виграних кубків і медалей. Ми стали чемпіонами України серед ветеранів 35, ветеранів 45, виграли чемпіонат Києво-Святошинського району, Кубок Києво-Святошинського району, чемпіонат Чернігівської області, Кубок Чернігівської області, Кубок Менського району, Суперкубок Київської області у березні. Структура наша немаленька, вона включає команди, які зібрані в Кудрівці, Ірпені, Чернігові.
– Як керувати такою «фабрикою футболу»? Хто ті люди, які допомагають вам у менеджменті ФК «Кудрівка»?
– Що стосується менеджменту клубу, то є люди, які палко вболівають за команду, дійсно переживають і працюють на її благо. Це Тарас Мисик, який знаходиться в ФК «Кудрівка» ще від початку заснування сільської команди, також мій брат Василь Васильович Солодаренко і спортивний директор Євген Кушнір, який працює в нашій ірпіньській команді. У Кудрівці наш головний тренер ‒ Олександр Бабор, з ним працюють Валентин Круковець і Сергій Даценко, перші поруч із тренерами досвідчені Павло Щедраков, який грав у чернігівській Десні, в інших професійних клубах, Дмитро Романенко, який жив з Андрієм Шевченком в одній кімнаті, вихованець київського Динамо. В Ірпені тренерами Олександр Протченко та Євген Кармаліта, який пограв в українській Прем’єр-лізі, в Таврії і Оболоні.
Є багато людей, які поєднані одним словом Кудрівка, палко за цей клуб вболівають, допомагають, працюють, створюють інфраструктуру, до якої ми прагнемо. А ми прагнемо стати професіональним клубом із власною інфраструктурою, академією та всіма необхідними атрибутами сучасного футбольного клубу. Наприклад, для підготовки юних футболістів в Ірпені створена наша академія ‒ у мене сьогодні майже 500 діток займається в дитячій футбольній академії, і в Чернігівській області є ФК «Кудрівка», де 170 діток займається.
– Але у вас, напевно, постане складний вибір: якщо команда перейде в Другу лігу, то це буде «Кудрівка» Ірпінь чи ФК «Кудрівка» (Чернігівська область)?
– Це буде ФК «Кудрівка» (Чернігівська область). Ми подали документи на атестацію в Професіональну футбольну лігу від клубу з Чернігівської області.
– Стадіон «Кудрівка-Арена» отримує зазвичай досить високі оцінки за свій газон. Як його будували, які споруди вже звели?
– До речі, це поле ще будується, і вже в цьому сезоні стане, мабуть, найкращим серед усіх трьох груп в аматорському Чемпіонаті України, до того ж, ми там зараз робимо криту трибуну, табло, готель буде на території стадіону. Багато коштів і зусиль вклали в газон, в полив, замовляли італійське обладнання. Люди, які сьогодні піклуються про стадіон, кожного дня поруч і стежать за травою, як мати за дитиною. Вони там працюють вже років п’ять. Мене самого вражає обсяг їхньої роботи. Це поле ще було в Кудрівці з 50-х років, просте сільське поле, сама земля там ‒ для футболу. Ті верби, які оточують цей газон, атмосфера, яка там є — це атмосфера футбольного поля. Коли ми починали його робити, поруч зробили водойму, де є фонтан, альтанки, зона відпочинку, волейбольне поле. Все для того, щоб футболісти могли грати в умовах, на які вони заслуговують, а вболівальникам було приємно туди приходити й там знаходитися.
– А глядацькі трибуни до якої кількості місць збираєтеся доводити?
– Думаю, наступного року вже буде 1500 місць.
– А скільки населення у Кудрівці? Всі помістяться?
– На сьогодні проживає біля 450 людей.
– Зате, коли йдуть матчі, відео слухаєш, чути, що є вболівальники. Це приємно.
– Насправді, ФК «Кудрівка» — це футбольний клуб для народу, і на матчах збираються не тільки мешканці Кудрівки, хоча вони там в повному складі — і бабусі, і дідусі. Якщо подивитесь на сайті клубу, то недавно одному з вболівальників виповнилося 80 років ‒ ми подарували йому повністю всю атрибутику, спортивний костюм, зимову куртку, кепку. Він за цей рік не пропустив жодного матчу обласної, районної та аматорської команд. І такі вболівальники сьогодні живуть у нашому селі, вони вдячні, тому що без футболу і цього поля, може, ніколи один одного за турботами й не бачили б. А так вони збираються і радіють тому, що бачать яскравий видовищний футбол, мають можливість відволікатися повсякденності і робіт, які є в селі.
– Ваша група видала в Другу лігу такі команди, як ЛНЗ, «Вікторія» і «Лівий берег». І вже зараз видно, що ЛНЗ і «Лівий берег» в лідерах і серед професіоналів. Не просіла за рівнем Група 2, чи ви, «Нива» (Бузова), «Олімпія», «Нафтовик» підтримуєте реноме — і конкуренції вистачає?
– Скажу так — конкуренції вистачає. Можливо, статус команд трошки інший, але якщо подивитись на склад виконавців, які є в кожному з цих колективів і ті амбіції, які має та ж «Нива» (Бузова), то, вважаю, що рівень нашої групи в цьому році не набагато нижчий, ніж в минулому році. Доволі цікаво, нелегко в кожному з матчі. Візьміть навіть молоді команди – того ж Олімпійського коледжу імені Піддубного, де головний тренер, який раніше працював у мене у футбольній школі в Ірпені. Коли ми з ними грали, то він сказав, що потенціал хлопців дуже високий і деякі матчі на доволі високому рівні зіграли. Думаю, в другому колі вони себе проявлять. Тому не можу сказати, що ця група слабша за минулорічну.
– Багато людей орієнтуються на великі клуби, стиль «Барселони», «Аяксу», «Баварії». А вам який стиль у футболі близький?
– Мені імпонує стиль агресивного і пресингуючого футболу, де команда не захищається, а 90 хвилин атакує, багато забиває. Якщо подивитись матчі «Кудрівки» в Чернігівській області, подивитись виступ футболістів, які є в нашій аматорській команді, то кількість голів у нас традиційно вражаюча – ми стараємося бути за результативністю серед лідерів у всіх турнірах. Чому так? Тому що ми сповідуємо високий пресинг і агресивні дії в атаці. Граємо на атаку, в видовищний футбол для наших вболівальників.